Дени́с Васи́льович Квітко́вський (*22 травня 1909 — † 15 березня 1979) — історик, адвокат, публіцист, педагог, видавець, політичний та громадський діяч.

Народився на Буковині, в селі Горішні Шерівці (с. Слобідка, що тоді входило до складу Австро-Угорщини, нині — село Заставнівського району Чернівецької області) у багатодітній сім'ї православного дяка.

Закінчив народну школу в м. Садгора (нині в межах м. Чернівці), українську гімназію у Чернівцях (1929). В 1929—1932 рр.. учився на правничому факультеті Чернівецького університету, у 1936 р. захистив докторську дисертацію. Був активістом студентського руху, членом крайової екзекутиви Організації Українських Націоналістів.

Один з найактивніших українських політиків Буковини. У 1934—1937 рр. — видавець і головний редактор чернівецького журналу «Самостійність», у 1931—1937 — співредактор тижневика «Самостійна Україна», 1932—1937 — власник адвокатської контори в Чернівцях.

Засуджений за проукраїнську політичну діяльність. У 1937—1938 рр. сидів у румунській в'язниці.

З 1940 р. — на еміграції, викладач Високої економічної школи у Мюнхені. Секретар Українського Національного Об'єднання (УНО) і співредактор її друкованого органу «Український вісник» (Берлін, серпень 1941—літо 1943).

1943 був заарештований гестапо у Львові, до кінця жовтня 1944 утримувався в тюрмі м. Потсдам, потім викладав вексельне право у Високій економічній школі в м. Мюнхен.

1946 опікувався створенням профспілки українських журналістів на еміграції, 1946—1948 вів Референтуру преси й пропаганди Проводу Українських Націоналістів; з 1947 — член ПУН ОУН.

Від 1949 проживав у США. Отримав другий докторат права і знову відкрив адвокатський офіс (1955). Голова організації «Самостійна Україна» і видавець її однойменного друкованого органу (Чикаго, 1976—1979).

У 1974—1977 рр. — перший заступник Голови ПУН. Після смерті О. Штуля-Ждановича в 1977 р. став Головою ПУН.

Співпрацював із Українським конгресовим комітетом Америки, Світовим конгресом вільних українців. У 1972—1974 — віце-президент Організації Державного Відродження України, у 1974—1976 її президент.

Помер 15 березня 1979 у м. Детройт (штат Мічиган); похований на українському цвинтарі св. Андрія у Баунд-Бруці поблизу Нью-Йорка (штат Нью-Джерсі).

Автор багатьох статей у періодиці, зібраних у три книги «Мої міркування» (1993—1998), співавтор книги «Буковина — її минуле і сучасне» (1956). Друкувався в українських виданнях Німеччини, Франції, США і Канади. Укладач і редактор збірки матеріалів детройтського з'їзду «У 40-ліття ОУН» (1970), автор статей у збірниках, присвячених Є. Коновальцю та А. Мельнику (1974).

А це хата Штефана Косминки (Косменка), де була читальня і де бував Денис Квітковський