УНІКАЛЬНЕ ДЖЕРЕЛО НАПОЇТЬ УСІХ

     Довкола цього унікального джерела на Кіцманщині, що у ліску біля села Гаврилівці, точиться чимало розмов. Про нього складаються вірші й пишуться пісні. Побутує навіть легенда. Нібито колись у лісі заблукав якийсь чоловік. Довго бродив він поміж вікових дерев і ніяк не міг вийти з лісу. З розлуки сів мандрівник на галявині і почав гірко плакати. Та так гірко, що аж очі перестали бачити. Ще більше загорювала людина і вже подумала, що тут їй і кінець. Аж раптом зачула легеньке дзюрчання струмочка. Виставивши вперед руки та обережно ступаючи, чоловік пішов на отой звук і невдовзі опинився коло джерела. Намацавши спуск до нього, він напився води і вирішив промити нею очі. І - о диво! - зір повернувся до нього. Про цю свою пригоду перехожий розповів людям, і скоро чутка про цілющі властивості джерела поширилася по всій окрузі. Люди і понині приходять сюди до сходу сонця, щоб набрати води для лікування очей. А називається цей витвір природи Плиття. Або ж, слідуючи особливостям місцевої говірки, - Плик’є. Місцеві жителі викопали в грунті східці до води, виклали їх камінням і обгородили грабовими поручнями. 

    Наприкінці горбачовської перебудови робилися спроби поставити використання джерела на промислову основу. В Одеський науково-дослідний інститут курортології було надіслано на аналіз зразки тутешньої води, яку вчені визначили як слабомінеральну, типу "боржомі", з високими смаковими і лікувальними властивостями. Вона дуже чиста, прозора, а також холодна: у будь-яку пору року її температура не перевищує +3 градуси. 

     Встановлено, що добовий дебет джерела становить 9 тисяч літрів. Враховуючи це, а також унікальні особливості тутешньої води, один з приватних підприємців Кіцманщини взявся відродити пригаслу було ідею і тепер будує поблизу цех по виготовленню солодких напоїв. 

Михайло ЯРОВИЙ, Кіцмань, "ДОБА"(№ 35 (309), п'ятниця 9 травня 2003 року.)